Мій Боже, захисти мене, благаю,
Геть від усіх отруйних стріл,
Що шлються в мене звідусіль
Печаллю.
Пробитий ними, я вже не причалю
До берега натхненної хвали
І з болем зловорожої стріли
Не заспіваю.
Із болем зловорожої стріли
Покірно попливу за течією,
Що викине мене байдужістю своєю
На ті ж печальні береги.
Ти стріли поламай і луки претугі
Чи дай мені Свою у руки зброю,
Бо лиш тоді в борні тяжкій устою,
Не втративши снаги,
Бо перемоги певні й дорогі
Лише з Тобою.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Брате Василю!
Але ж це ПЕСИМІЗМ!
Це не відповідає Слову Божому: Бог сказав: "Зодягніться у повну Божу зброю.."! (Послання до Єфесян, 6:11)
Шкода, що такі добрі почуття й так недобро використані!
Щасти ВАм! Комментарий автора: Вірш написаний в час болючої внутрішньої боротьби. І я сказав би, що це не песимізм, а боротьба з песимізмом в надії на Господа: "Бо перемоги певні й дорогі
Лише з Тобою". Дякую Вам!
Микола Калінін
2011-08-26 09:33:15
А мені, на відміну від Ігоря Григоровича (див. його коментар), навпаки, здалося, що літературний герой вірша саме цього й хоче: "Зодягнутися у повну Божу зброю".
За логікою згаданого коментатора виходить, що людина не може говорити про свої гріхи, про свою слабкість і просити у Бога "Його зброї" для їх подолання. Бо то буде "песимізм"?.
Але цим коментарем я не роблю нікому ніяких закидів, а просто висловлюю свою думку, як і кожен з коментаторів. І так само нехай аргуметовано заперечують мені, якщо вважають за потрібне.
Лідія Гапонюк
2021-06-23 17:45:31
Це молитва в стражданнях! Хай Господь допомагає нам усім долати випробування! Амінь! Благословіння Вам!
Проза : Он знал - Наталия Минаева Это одна из живых историй. Есть такие, что невозможно поверить в это. Может написно не совсем гладко. Не судите строго. Но я знаю эту боль, хотя эта история не из моей жизни. Она из жизни женщины. Каждой из нас. Может наш голос удержит юных от не своей любви. Может мы научим их ожидать чистоту и святость прекрасного чувства ЛЮБОВЬ.
