«….А десь там хтось так само лежить в лісі.
І, мабуть, той «хтось» -я, тільки вона.
І, може, суджено в небеснім висі
В моху лежати разом, та, хто зна…»
Роман Назарець
Але небесні висі мовчазливі,
Й змерзнув мох, залишив молоко …
Й на Шляху Молочному, щасливий,
Я вже їду з тобою далеко …
Залишив у ночі чудову каву,
Крокують Всесвітом закохані у мить …
Чудовий дзвін від зірочок яскравих,
Та світле сяйво на Шляху горить …
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
