“Бо хто буде Мене та Моєї науки соромитися в роді цім перелюбнім та грішнім, того посоромиться також Син Людський, як прийде у славі Свого Отця з Анголами святими (Марка 8:38)”.
Ми насправді соромимось Бога.
Не про Нього складаєм пісні.
І від цього у серці тривога..
А спасіння лиш тільки в Христі.
Ми говорим про що заманеться
У дорозі й за пишним столом;
Хто про Бога — сектантом в нас зветься.
Чому правду поплутали з злом?!
Ми про Бога говорим в неділю,
Й, (не дай, Боже), як хтось захворів.
Як же буть на небеснім весіллі,
Якщо тут ще ти небом не жив?
Ми насправді соромимось Бога,
Хоч собі звіт про те не даєм.
Якби ні, то би кожна дорога
Простелялася Словом Святим.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Авессаломова вдова - Людвенко Ирина И.Флавий: «Авессалом раньше воздвиг в так называемой царской долине, находящейся в расстоянии двух стадий от Иерусалима, мраморную колонну, которую назвал „собственною своею рукою“»
Поэзия : мне говорят - сергей рудой но, по примеру призвавшего вас Святаго, и сами будьте святы во всех поступках.
Ибо написано: будьте святы, потому что Я свят.
